Контур для заземлення необхідний для того, щоб убезпечити майно і господаря від можливих несправностей електрообладнання...

Сам процес заземлення простий і не вимагає особливих навичок. По суті, сама система заземлення являє собою кілька електродів вкопаних у землю і сполучених між собою заземлюючим контуром.

Найчастіше для заземлення використовується сталь. Так само можливе використання міді або сталі в мідній оболонці але це не економічно. Насамперед, варто звернути увагу на поперечний переріз електрода, при використанні кутового і поперечного профілю поперечний переріз повинен бути не менше 150 міліметрів.

Якщо ж для заземлення використовується сталева труба, то її діаметр повинен бути не менше 32 міліметрів. Довжина заземлювача має бути не менше 2 метрів. Перед тим, як почати заземлення переконайтеся в тому, що на заземлюючому електроді відсутні покриття, які можуть погіршити контакт.

При заземленні приватного будинку необхідно використання як мінімум трьох електродів. Електроди вбиваємо в землю у формі рівностороннього трикутника, сторона якого повинна бути не менше 1.2 метра.

Отже, для початку забиваємо електроди в землю, викопуємо три ями глибиною приблизно півметра, які з'єднуємо між собою траншеями. Електроди потрібно саме забивати в землю, а не закопувати, так як закопування електродів є порушенням технології заземлення.

Якщо грунт твердий і електрод деформувався необхідно зрізати постраждалі місця електрода болгаркою. Далі з'єднуємо електроди провідником, переріз провідника має бути не менше 50 міліметрів.

З'єднувати електроди необхідно зварюванням, в рідкісних випадках з'єднання проводиться болтами. Смугу провідника треба провести по всій траншеї до входу в будинок і витягнути край провідника над землею приблизно на 30 – 40 сантиметрів.

Для того, що б завершити заземлення, необхідно під'єднати провідник до розподільного щита. Після завершення робіт по заземленню необхідно виміряти опір заземлюючого контуру. Опір контуру не повинен перевищувати 4 ом.

Якщо, прочитавши статтю, ви вирішили не робити заземлення самі і запросити для цього фахівця – правильно, але не економічно. Спеціаліст, як правило, зробить вам точно ту ж систему заземлення, що і описана тут, але при цьому ви йому ще й грошей дасте.

Оптимальний варіант в такому випадку проконсультуватися з електриком, дізнатися, як розрахувати контур і скільки вам потрібно електродів виходячи з площі приміщення...


/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////



Взяв 3 кутника з шириною полки 50, можна 45, але не менше. Довжиною кожен кутник не менше 2м. Я брав 2,10м. Забивав по максимум в землю, коли бив кутник, він у мене розплескувався, тому те що розплескалось зрізав болгаркою, але різав чуть нижче рівня землі. Після того як забив цих три кутника, потрібно їх з’єднати між собою. Я з’єднав полосою шириною 3см. Але можна брати полосу, кутник не менше 25, профільну трубу не менше 30х20. З’єднував їх між собою полосою зварюванням, краще аби шов був не менше 8 см в довжину. Так як я кидав полосу, то старався проварити з двох сторін, аби була довжина зварювання не менше 8см – краще більше. Кутник від кутника, які я забив в землю утворюють рівносторонній трикутник і один від одного знаходяться на відстані 2 метрів. Можна кидати на кожну сторону цього трикутника по одній полосі. У Вас вийде три полоси довжиною не менше 2,1м. Я ж з’єднував це трикутник однією полосою, довжина в мене получилась трошки більше 6 м. Прогрівав метал електродом і потім полосу вигинав так як мені потрібно. До цієї полоси приварив болт на 12 чи 14. До цього болта електрик кидає мідну шину, а інший край шини йде на розподільчий щит. В принципі усе.