Фундамент - основа будівництва. Щоб ваш будинок простояв не одне десятиліття, необхідно грамотно визначити його тип. Проводити розрахунки звичайно найкраще за допомогою фахівців. Не варто економити на таких речах. Однак в них має сенс заздалегідь розібратися. Розуміння процесу розрахунку та заливки несучої контрукції дозволить вам розмовляти однією мовою з будівельниками і проектувальниками, висловлювати свої побажання і об'єктивно оцінювати їх роботу. На нашому сайті ви знайдете коротку інформацію про те, як визначити, який необхідний фундамент під будинок, які чинники слід врахувати при його розрахунку.

Фундамент під будинок. Загальні рекомендації

Основна функція - розподіл навантаження від будівлі так, щоб переданий на грунт тиск не перевищував допустимі норми, а різниця осідання основних частин будинку і осаду будівлі не досягали критичних небезпечних величин.

Тому при проектуванні несучої конструкції враховують наступне:

⇔ Він повинен володіти стійкістю до дії несприятливих чинників навколишнього середовища (морозне здимання грунту, просадка грунтів основи, вплив ґрунтових вод і т.д.).




⇔ Щоб виконати 1-ий пункт, обов'язково грамотно вибрати конструкцію, що враховує властивості ґрунтів на місці закладення конструкції. Також необхідно правильно підібрати будівельні матеріали для фундаменту, які будуть мати необхідну міцність і стійкість до різних природних факторів. Не варто застосовувати матеріали, здатні накопичувати і утримувати вологу.



⇔ Щоб прийняти вірне рішення про конструкцію основу будинку і будівельних матеріалах і здійснити грамотне його закладення, необхідно правильно вибрати місце розміщення будівлі, орієнтуючись як на функціонально-просторову зручність при подальшій експлуатації будинку, так і на основні властивості ґрунтів. Для цього слід ознайомитися з результатами інженерно-геологічних вишукувань. Це дозволить вам мати чітке уявлення про умови на вашій ділянці.

⇔ Щоб попередити нерівномірне осідання будинку, фундамент зовнішніх стін слід закладати нижче за рівень промерзання грунту (глибина промерзання грунту в Європі в середньому становить 1,0-1,5 м). Якщо ви маєте справу з непучиністими піщаними, гравелистими грунтами, то несучу конструкцію можна встановлювати на меншу глибину, але не <0,5 м. З метою зниження глибини закладки фундаменту в глинистому грунті, що спучується створюють піщані або щебеневі «подушки», які доводять до глибини промерзання грунту. Загалом, глибина закладення конструкції для неопалюваних будинків повинна бути нижче глибини промерзання (вимірюється від підлоги підвалу), для регулярно опалювальних будинків глибина закладення під зовнішні стіни може бути на 0,6-0,7 нижче глибини промерзання, для внутрішніх стін - не < 50 см.

Типи несучих конструкцій

Залежно від типу грунту і характеру конструкції застосовуються різні типи:

стрічкові (монолітні, збірні; розташовані нижче або вище глибини промерзання)
стовпчасті
суцільні (залізобетонна плита)
пальові (монолітні або збірні; за типом паль: гвинтові, забивні, буронабивні, палі-оболонки, набивні, трубобетонні)



Приватний житловий будинок малої поверховості будують переважно на стрічкових і стовпчастих фундаментах.

Стрічковий використовують для будівель з різними конструкціями стін, в тому числі при будівництві будинків з газобетону. Він йде своєрідною стрічкою під всім периметром стін. Монолітний фундамент такого типу заливають в знімну або незнімну опалубку з додаванням арматури. Монолітний з метою гідроізоляції обмазується мастикою з зовнішніх граней. Збірний такого типу складається з блоків, скріплених розчином.

До плюсів стрічкових фундаментів відносять: хорошу рівномірність розподілу навантаження, надійність, а також можливість поетапного будівництва.

До основних мінусів стрічкових фундаментів можна віднести: дорожнечу матеріалів і робіт, обмеження на архітектуру будинку.



Стовпчастий застосовують найчастіше для каркасних, дерев'яних і щитових будинків. На садових і дачних ділянках рекомендується встановлювати стовпчастий фундамент. Він є більш економічно вигідним, ніж стрічковий. Проектують стовпчастий фундамент під будинок в разі, коли навантаження на його основу не велике. Стовпчастий тип для каркасного будинку, яке буде складатися з полегшених збірних конструкцій, також можна виконати з заздалегідь підготовлених збірних елементів. Являє собою такий тип систему стовпів, які мають у своєму розпорядженні в місцях максимального навантаження будівлі (кутах, в місцях перетину внутрішніх і зовнішніх стін). При цьому не рекомендується прив'язувати в єдину конструкцію такі прибудови як: тераса, веранда, ганок і т. д.

На стовпчастий фундамент зверху укладаються рандбалки - так звані перемички, на які згодом будуть зводитися стіни. Розмір стовпів визначається розрахунком. Цегляні стовпи мають поперечний переріз не менше 51х51 см2, бутові - 60х60 см2, бутобетоні - 40х40 см2, залізобетонні - 25х25 см2. Якщо присутнє перезволоження грунту, то може знадобитися додаткове посилення конструкції. Співвідношення (висота уступу до ширини уступу) не повинно бути <1,25-2,0 (залежить від марки розчину і тиску на грунт стовпів). Висота уступів дорівнює приблизно 35-45 см. Під кам'яну будівлю стовпи розміщують на відстані 1-2 м один від одного, під усіма кутами будинку, під несучими простінками, в точках перетину стін.

Плюси стовпчастих типів: економічність, доступність, надійність, досить швидке зведення, можливість зведення на промерзаючих грунтах

Мінуси: немає можливості будівництва підвального приміщення, не підходить для зведення будівель на рухливих грунтах, призначений тільки для малоповерхових будівель.

Фундамент пальовий слабозжимаємі грунти знаходяться на великій глибині. В такій ситуації при укладанні пальового типу використовують найчастіше набивні залізобетонні палі, які виготовляють прямо на будівельному майданчику. Палі для малоповерхової забудови встановлюються з кроком не більше 1,5 м. Поверх паль встановлюють монолітний залізобетонний пояс. Фундамент палі підходить для нерівних ділянок.

Плюси: невисока вартість, універсальний монтаж свайно-гвинтового типу, досить висока швидкість виконання робіт.

Мінуси: утруднене будівництво підвального приміщення.

Монолітний плитний - суцільна незаглибленна плита. Такий тип фундаменту застосовується в разі підвищеного вмісту ґрунтових вод, коли на ділянці переважно слабкі грунти, а також при великій величині навантаження.

Встановлюється так: знімають верхній шар грунту, потім влаштовують трамбувати піщану подушку, потім прокладають гідроізоляцію, виставляють опалубку, виконують армування і бетонують.

Плюси: стійкість до ґрунтових вод, жорсткість і надійність конструкції, рівномірний розподіл навантаження, існує можливість подальшого перепланування всередині будинку.

Мінуси: висока вартість, немає можливості будівництва підвальних приміщень.



Розрахунок фундаменту під будинок. Основні моменти

1) По-перше, необхідно визначити габарити будинку (планові і висотні параметри, поверховість). Визначитися з повним будівельно-архітектурним об'ємом, інженерним забезпеченням і т.д. У розрахунок обсягу (ваги) будівлі бажано включити меблі, побутову техніку, обладнання тощо, так як фундамент повинен витримувати вагу всього будинку. Вагу слід брати максимальну, з запасом.

2) Далі обчислюється повна вага будівлі з несучою конструкцією. Вага самого фундаменту буде залежати від його конструкції і матеріалів. Загальна вага будинку, поділена на опорну площу будівлі, відповідає навантаження на грунт в кг / см2. Отримані дані зіставляються з допустимими табличними значеннями для відповідного типу грунту. Якщо навантаження перевищує допустимі норми, то необхідно змінити розміри фундаменту або його конструкцію. Потім розрахунки повторюють.

3) Перед будівництвом будинку складається проект фундаменту для будинку. Згідно з проектом можна визначити кількість необхідних матеріалів (арматури, бетону).



4) Для підвищення надійності основи використовується арматура. Необхідна кількість арматури визначається розрахунком (виходячи з конструкції фундаменту, типу грунту і загального навантаження). Чим вище навантаження на фундамент, тим більший діаметр і кількість арматури необхідно.